Навесні окунь починає радувати нас клюваннями після того, як сходить лід. За тиждень вода прогрівається, і смугаста риба покидає свої зимівельні ями, шукаючи їжу біля берега. У малих річках окунь пересувається уздовж берегової лінії слідом за рибою, що нереститься, особливо якщо біля берега є водна рослинність. В цей час ефективна ловля окуня на мікроджиг. Однак великі особини, як і раніше, залишаються на глибині.
Ловля окуня на мікроджиг на невеликих річках
Під час весняного спинінгу на окуня на малій річці, передусім, варто звернути увагу на місце з наявністю водної рослинності, затопленими гілками дерев або кущами у воді. Якщо відлов у цих місцях не дає результатів, то хижака можна шукати в заплавах і ділянках річки з течією, серед природних укриттів у вигляді кам’яних гряд, валунів або корчів. Окрім цього, окунь може влаштувати засідку на ближніх брівках. Глибина в таких місцях поки не перевищує двох-трьох метрів, тому мікроджиг підійде для цих умов найкраще.
Залежно від погодних умов і географічного положення, активний період окуня може припадати на середину березня – початок квітня в місцях з помірним кліматом або на початок травня – середину червня в місцях з теплим кліматом. А коли температура води досягає 7-10 градусів, окунь активно розпочинає свій нерест. Однією з найважливіших умов для успішного нересту є значний спад води. Під час цього періоду окунь практично не займається полюванням, але після нересту апетит повертається до норми. Окунь також продовжує перебувати в береговій зоні і легко піддається дрібним приманкам. “Жор” може тривати від кількох днів до двох тижнів, після чого окунь переміщується на літні місця стоянки, де тримається до настання осені. Під час цього періоду, в залежності від регіону, окунь може змінювати свої харчові звички і полювати на більші види риб або перейти на рослинну їжу.
З різноманітністю оснащень і проводок, що застосовуються в мікроджигу, не зрівняється навіть кількість сексуальних поз у камасутрі. В умовах малої річки, ця снасть не має рівних і складе хорошу “конкуренцію” традиційній поплавцевій вудці. Мікроджигом ми можемо повноцінно ловити в придонному, пелагічному і поверхневому шарі (використовуючи як оснащення не навантажену гуму). І варто лише підібрати актуальну подачу, як клювання підуть одна за одною. Під “подачею” розуміється тип приманки, її колір, вага грузика і найголовніше – проводка. Маркетологи не дрімають і з кожним роком асортимент рибальських приманок помітно зростає, але ловлять у мікроджигу насамперед руки.
Весняний період – час, коли можна випробовувати свої здібності в риболовлі та експериментувати з розміром приманок. На цей раз можна спробувати свої сили з приманками, що мають більший розмір, ніж стандартні півтора-два дюйми, тобто ловля окуня на мікроджиг. Наш витривалий смугастий друг не залишиться байдужим до таких приманок, які можуть мати розмір два з половиною, три або навіть усі три з половиною дюйми. При цьому, дрібний окунь з радістю атакуватиме таку приманку нарівні зі своїми старшими товаришами.
Починати ловлю краще з великих приманок, зменшуючи їх розмір, якщо це буде необхідно. Явною підказкою до зміни приманки на меншу є велика кількість клювань з нульовою (або дуже слабкою) реалізацією. Це означає, що риба в місці лову присутня та охоче реагує на ваші проводки, але її розмір занадто малий для використовуваної приманки. У такому випадку варто зменшити розмір на півдюйма-дюйм, і ви зможете отримати довгоочікуваний улов.
На які приманки ловити окуня весною
Весняний період – час, коли окунь активно реагує на як активні, так і пасивні приманки. За практикою цього року, найкращі результати показали слаги. Їх легко впізнати за формою тіла, що нагадує хробака або слимака із звуженою хвостовою частиною. При виборі кольору приманки, зазвичай дотримуються правила: на похмуру погоду і каламутну воду – яскраві кольори, на сонячну погоду і прозору воду – натуральні або темні. Однак, це правило не завжди діє. Наприклад, на двох різних річках у різних погодних умовах (сонячно і похмуро), кислота не працювала зовсім. Усі клювання були на приманки темніших відтінків, такі як машинне масло, фіолетові, бордові й оливкові. Це може бути пояснено тим, що мікроджигова ловля здійснюється на невеликих глибинах, і денне світло забезпечує достатнє освітлення для помічання темних приманок.
Темні приманки мають більшу схожість з об’єктами кормової бази, тому їх часто використовують у лові окуня. Кольори приманок краще підбирати експериментальним шляхом, у процесі лову. Коли клювання раптово припиняються, заміна одного кольору на інший може дати змогу дововити ще декілька риб. Аналогічні маніпуляції можуть бути застосовані до розміру приманки і ваги вантаж-головки. Тому, в лові окуня, чим різноманітніша палітра, тим краще.
Який вид грузил краще використовувати
Підбірвагигрузика для ловля окуня на мікроджиг проводиться від більшого до меншого, за аналогією з вибором приманки. Якщо використовуються пасивні приманки, то краще використовувати чебурашки або монтаж джиг-ріг. Краще використовувати розбірні грузики. Це забезпечує більший діапазон для анімації приманки та збільшує дальність закидання. Окунь не має потужної щелепи, тому він всмоктує свою “здобич”, подібно до пилососа. При використанні глухого монтажу на джиг-голівці можна стикнутися з тим, що обережний хижак “запідозрить щось недобре” та відмовиться від приманки перед тим, як рибалка зробить підсічку. Хоча цей підхід може здатися занадто бездоганним, проте на мою думку, перфекціонізм у результативній риболовлі є необхідним. Я не тверджу, що це єдиний правильний підхід, але моя статистика свідчить про те, що на шарнірному з’єднанні було більше успішних клювань.
Ловимо на активну приманку
У цю пору року, добре ловити окуня на просту ступінчасту проводку з активною приманкою, з вантажем вагою від 2 до 4 грамів. Після закидання, очікуємо, поки приманка опиниться на дні, потім ритмічно обертаємо котушкою два-три рази і знову чекаємо, коли приманка впаде на дно, щоб повторити маневр. У проводці бере участь тільки котушка, а допомога вудилища не є обов’язковою. Активна приманка не потребує додаткової анімації, так як її хвостик сам “заводиться” і приваблює рибу під час руху.
Цей метод проводки працює добре з активною рибою, що передбачає постійні переміщення по водоймі та зміну точок рибалки. Рекомендовано зробити 2-3 проводки в одній точці, а якщо клювання відсутні, пересуваємося на 10 метрів до наступної точки. Якщо ж є клювання або вдале упіймання окуня, то продовжуємо ловити у цій точці.
Наступна проводка дуже схожа на попередню і відрізняється лише кількістю оборотів ручки котушки. У цьому разі ми робимо неспішних 6-7 обертів, після чого слідує пауза, під час якої приманка з пелагічного шару переміщається в придонний. І в першому, і в другому випадку, клювання варто очікувати на фазі падіння, але нерідко особливо спритний смугастий атакує приманку в русі.
Ловля пасивного окуня весною
Для ефективного лову пасивного окуня використовуються проводки, які на 80% виконуються не снастю, а руками. У такій техніці котушка і вудилище слугують сполучною ланкою між пензлем, що тримає спінінг, і приманкою. Використання такої проводки стає ще більш ускладненим через те, що застосовуються приманки, які не мають власної гри, і спінінгіст задає гру, спираючись на свій досвід і практику лову таким стилем. Навчитися правильної техніки виконання такої проводки неможливо, оскільки її немає. Кожен досвідчений рибалка з сезону в сезон приносить у неї щось нове, і немає межі її досконалості.
Для успішного лову пасивного окуня не менш важливим фактором є наявність хорошого комплекту – вудилища, котушки та шнура, оскільки чутливість снасті в цьому разі виходить на перше місце. Оскільки гра приманки залежить виключно від рибалки, важливо зберігати з нею чіткий контакт з моменту її приводнення до наступного закидання.
А тепер, разом з оборотами котушки, ми виконуватимемо невеликі ривочки рукою і бланком вудилища. Робимо кілька обертів ручкою і одночасно “просмикуємо” приманку рукою і бланком вудилища вгору, змушуючи в такий спосіб приманку більш інтенсивно відриватися від дна. Ривків можна робити, як кілька, так і один. На моїй практиці добре працює подвійний підрив, при цьому, перший ривок виконуємо акуратно, а слідом за ним – більш амплітудний і розмашистий. Спочатку ми змушуємо приманку відірватися від дна, після чого другим, “потужнішим” ривком направляємо її в бік поверхні. Під час падіння приманки важливо вибрати слабину шнура, щоб ми могли відчути клювання і вчасно зробити підсічку. Така проводка також прекрасно працює по активній рибі, у разі, коли необхідний швидкий темп лову. Часто рибалки використовують її під час пошуку окуневих зграйок. Коли риба активно харчується, спіймати її не складає особливих труднощів, ну а на випадок “смугастого страйку”, у нас теж є пара прийомів.
Техніка лову окуня на дні: вибір темпу і горизонту проводки.
Під час лову окуня на дні, коли наша снасть сигналізує про це, ми починаємо виконувати різні маніпуляції вудилищем, такі як підкидання (різкі та плавні, від одного до трьох), потяжки в бік (за аналогією з твічингом), та протягування приманки по дну. Але щоб досягти успіху в лові, необхідно не тільки анімувати приманку якісно, але й задати їй потрібний темп і горизонт проводки на даний момент часу. Наприклад, в однакових умовах, застосовуючи одну й ту саму техніку, один рибалка робить амплітудні та плавні ривки, а інший – більш динамічні та короткі. Як наслідок, приманка може рухатися з різним “кроком”, що впливає на результат лову. Наприклад, якщо приманка рухається з великою амплітудою, то вона може “перестрибнути” рибу, і якщо окунь не харчується, то він не буде намагатися половити її. Натомість, рибалка, який робить менші амплітуди, зможе подати приманку ближче до пащі хижака та отримати кращий результат. Умови також можуть вплинути на техніку лову, наприклад, коли окунь активний.
Якби можна було дізнатися настрій риби заздалегідь, все було б набагато простіше, але, напевно, менш цікаво. Адже саме непередбачуваність і стан очікування приносять нам ті самі емоції, які ми відчуваємо, вирушаючи на риболовлю. Сподіваюся, ця стаття була вам корисною. Гарної риболовлі, ні хвоста, ні луски!
